1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
134
135
136
137
138
139
140
141
142
143
144
145
146
147
148
149
150
151
152
153
154
155
156
157
158
159
160
161
162
163
164
165
166
167
168
169
170
171
172
173
174
175
176
177
178
179
180
181
182
183
184
185
186
187
188
189
190
191
192
193
194
195
196
197
198
199
200
201
|
#use wml::debian::template title="Перенесення на інші платформи"
#use wml::debian::translation-check translation="2cf7e2e12b14c1d65c191286265487090554d2e8" maintainer="Borys Yanovych"
#include "$(ENGLISHDIR)/releases/info"
<ul class="toc">
<li><a href="#intro">Вступ</a></li>
<li><a href="#released">Випущені перенесення</a></li>
<li><a href="#unreleased">Перенесення, що не випущені</a></li>
<li><a href="#nonlinux">Перенесення не в Linux</a></li>
<li><a href="#various">Різноманітні проекти, аналогічні перенесенням</a></li>
</ul>
<h2 id="intro">Вступ</h2>
<p>
Як більшість з вас знає, <a href="https://www.kernel.org/">Linux</a> —
це просто ядро. І протягом довгого часу ядро Linux могло виконуватись тільки на машинах Intel x86,
починаючи з 386 (ведуться роботи по перенесенню Linux до 286, та більш ранніх машин.
Для отримання детальної інформації дивіться
<a href="http://elks.sourceforge.net/">проект ELKS</a>).
</p>
<p>
Проте, це вже не так. Ядро Linux тепер перенесено на багато архітектур, кількість яких
зростає.
Не відстаючи, ми перенесли дистрибутив Debian на ці архітектури.
Взагалі, цей процес важко почати (поки libc та компонувальник запрацюють гладко), але після
цього він стає досить шаблонною, та довгою роботою по повторному збиранню всіх пакунків для
нової архітектури.
</p>
<p>
Debian — це операційна система, а не ядро (насправді, навіть більше ніж операційна
система, бо містить в собі тисячі прикладних програм).
Щоб довести це, ми почали три не-linux-перенесення що
описані
<a href="#nonlinux">внизу цієї сторінки</a>.
</p>
<p>
<em>Увага!</em> — ця сторінка знаходиться в стадії розробки. Не всі перенесення мають
власні сторінки і більшість з них знаходяться на інших сайтах. Ми працюємо над збиранням
інформації про них, щоб віддзеркалити їх разом з сайтом Debian.
</p>
<h2 id="released">Випущені перенесення</h2>
<p>Наступні перенесення входять в щонайменше один стабільний випуск Debian.
<h3><a href="i386/">Intel x86 / IA-32 („i386“)</a></h3>
<p>
Перша архітектура і це не зовсім перенесення. Linux початково був розроблений для процесорів
Intel 386, звідси й коротка назва.
Debian підтримує всі IA-32-процесори, виготовлені Intel (включаючи всі серії Pentium та нещодавно
створені Core Duo в 32-бітному режимі), AMD (K6, всі серії Athlon та Athlon64 в 32-бітному
режимі), Cyrix та іншими виробниками.
<br />
Оскільки сайт Debian
переходить від традиційного i386-погляду на Linux до більш збалансованого, тому всю
специфічну до i386 інформацію буде переміщено сюди.
</p>
<h3><a href="m68k/">Motorola 68k („m68k“)</a></h3>
<p>
Вперше було здійснено в випуску Debian 2.0.
Це перенесення не задовольняє критеріям випуску Debian 4.0 і
з цієї причини не було включене до випуску Etch та новіших випусків.
Перенесення m68k працює на різноманітних комп'ютерах на основі гілки процесорів Motorola
68k — зокрема, на робочих станціях Sun3, на персональних комп'ютерах Apple Macintosh,
Atari та Amiga.
</p>
<h3><a href="sparc/">Sun SPARC („sparc“)</a></h3>
<p>
Вперше було здійснено в Debian 2.1.
Це перенесення працює на робочих станціях Sun SPARCstation, а також на деяких їх
послідовниках архітектури sun4.
</p>
<h3><a href="alpha/">Alpha („alpha“)</a></h3>
<p>
Вперше було здійснено в Debian 2.1.
Одне з самих старих перенесень, доволі стабільне.
</p>
<h3><a href="powerpc/">Motorola/IBM PowerPC („powerpc“)</a></h3>
<p>
Вперше було здійснено в Debian 2.2.
Це перенесення працює на багатьох моделях Apple Macintosh PowerMac,
на машинах відкритих архітектур CHRP та PReP.
</p>
<h3><a href="arm/">ARM („arm“ та „armel“)</a></h3>
<p>
Вперше було здійснено в Debian 2.2.
Це перенесення працює на різноманітних вбудованих пристроях, включаючи NSLU2.
Armel — це більш ефективний нащадок перенесення „arm“, сумісний з ARM EABI.
</p>
<h3><a href="mips/">MIPS CPUs („mips“ і „mipsel“)</a></h3>
<p>
Вперше було здійснено в Debian 3.0.
Debian був перенесений на архітектуру MIPS, яка
використовується в комп'ютерах SGI (debian-mips — big-endian) та Digital DECstations
(debian-mipsel — little-endian).
</p>
<h3><a href="hppa/">HP PA-RISC („hppa“)</a></h3>
<p>
Вперше було здійснено в Debian 3.0.
Це перенесення на архітектуру PA-RISC фірми Hewlett-Packard, достатньо опрацьовано.
</p>
<h3><a href="ia64/">IA-64 („ia64“)</a></h3>
<p>
Вперше було здійснено в Debian 3.0.
Це перенесення для першої 64-бітової архітектури Intel.
Зауваження: не плутайте з останніми 64-бітними розширеннями Intel для процесорів
Pentium 4 і Celeron, що називаються Intel 64; якщо вам потрібно саме це —
перегляньте перенесення на <a href="amd64/">AMD64</a>.
</p>
<h3><a href="s390/">S/390 („s390“)</a></h3>
<p>
Вперше було здійснено в Debian 3.0.
Це перенесення для серії серверів IBM S/390.
</p>
<h2 id="unreleased">Перенесення, що ще не випущені</h2>
<p>Наступні перенесення ще не є частиною стабільно випуску Debian, але колись стануть.
<h3><a href="amd64/">AMD64 (<q>amd64</q>)</a></h3>
<p>
Вперше офіційно випущене для Debian 4.0.
Перенесення для 64-бітних процесорів AMD64. Метою цього перенесення
є підтримка як 32-о так і 64-бітного користувацького простору для даної архітектури.
Це перенесення підтримує 64-бітні процесори Opteron, Athlon та Sempron компанії AMD
і процесори компанії Intel з підтримкою Intel 64-архітектури, включаючи Pentium D та
різноманітні серії Xeon та Core2.
</p>
<h3><a href="https://wiki.debian.org/SH4">SuperH („sh“)</a></h3>
<p>
Дуже нове перенесення для процесорів Hitachi SuperH.
</p>
<h3><a href="http://www.debonaras.org/">armeb</a></h3>
<p>
Перенесення для систем на основі big-endian ARM, особливо для Linksys NSLU2.
</p>
<h3><a href="http://www.linux-m32r.org/">m32r</a></h3>
<p>
Перенесення на 32-розрядні RISC мікропроцесори від Renesas Technology.
</p>
<h3><a href="https://web.archive.org/web/20130326061253/http://avr32.debian.net/">AVR32</a></h3>
<p>
Перенесення на 32-розрядну RISC-архітектуру від Atmel, AVR32.
</p>
<h2 id="nonlinux">Перенесення не на Linux</h2>
<h3><a href="hurd/">Debian GNU/Hurd („hurd-i386“)</a></h3>
<p>
GNU Hurd — це повністю нова операційна система, що розробляється
спільнотою GNU. Фактично, це остання компонента, що дає можливість
побудувати чисту операційну систему GNU — і Debian GNU/Hurd
буде однією з них (і можливо першою). Зараз цей проект
базується на архітектурі i386, але очікується, що будуть і інші архітектури.
</p>
<h3><a href="netbsd/">Debian GNU/NetBSD („netbsd-i386“ та „netbsd-alpha“)</a></h3>
<p>
Це перенесення операційної системи Debian, повністю разом з apt, dpkg та користувацькими
програмами GNU, на ядро NetBSD. Зараз ця робота знаходиться на дуже початковому етапі, але
ядро NetBSD є дуже високопродуктивне і використання Debian GNU/NetBSD буде швидко зростати.
Зараз Debian GNU/NetBSD добре опрацьований для Intel x86, але робота також проводиться
по підтримці комп'ютерів на базі Alpha.
</p>
<h3><a href="kfreebsd-gnu/">Debian GNU/kFreeBSD („kfreebsd-gnu“)</a></h3>
<p>
Це перенесення системи Debian GNU на ядро FreeBSD. Це перенесення ще незріле, хоча
деякі розробники використовують його в повсякденній роботі, як робоче середовище.
</p>
<h2 id="various">Подібні на перенесення проекти</h2>
<p><em>Хоча наступні спроби не є перенесеннями, це гарне місце, щоб помістити інформацію.</em>
<h3><a href="https://wiki.debian.org/ArmEabiPort">Перенесення на ARM EABI</a></h3>
<p>
EABI — це новий<q>вбудований</q> <acronym lang="en"
title="Application Binary Interface (двійковий програмний інтерфейс)">ABI</acronym> запропонований <a
href="http://arm.com/">ARM Ltd</a>.
EABI насправді є набором ABI і одним з <q>під-ABI</q> є GNU EABI для Linux.
</p>
<hr />
<p><strong>Відмова:</strong> Багато з описаних вище назв комп'ютерів та процесорів є зареєстрованими
товарними знаками. Дозвіл на використання не отримувався.
|
